рекомендація:
Дитині 5 місяців, захворів, температура 37,5. Повне ГВ.
Педіатр настійно рекомендує вводити рясний питний режим дитині, наполягає на обмеженні кол-ва годувань грудьми.
Природно дитина від води відмовляється (його ШКТ ще не готовий приймати воду). Мама стурбована.
Що робимо - годуємо часто грудьми, дуже часто, по будь-якому найменшого вимогу дитини. І природно дитини лікуємо відповідно до приписів педіатра. Але воду не даємо, тому що ця рекомендація не принесе дитині користь, вода в цьому випадку стане додатковою проблемою для організму, який зайнятий боротьбою з хворобою.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Хотіла створити окрему тему, але подумала, що можна написати сюди.
Рада отримала від знайомої психоаналітика, що займається приватною практикою протягом декількох років.
Порада № 1:
- Психоаналітик: У тебе дитині 9 місяців, він вже почав кидати іграшки (відкидати від себе), ознака, що треба починати відлучати від грудей.
- Я: Ой та ви що, я планую годувати грудьми до півтора років як мімінум, а то й до двох. Яке відлучення?
Психоаналітик: Ти що зла бажаєш своїй дитині, у тебе хлопчик, виросте мамин синочок, буде від тебе все життя залежати. Годувати треба закінчувати після року, коли дитина починає відчувати себе окремим від мами істотою. Ну там ще, що оральна фаза закінчується, починається анальна і т.д.
Порада № 2:
- Психоаналітик: А як твій син спить? У ліжечку?
- Я: Та ні. У нас організований спільний сон з народження, дитина досі їсть вночі від трьох до десяти разів, до чого я ставлюся спокійно, бо звикла годувати його не прокидаючись, часом і не можу згадати скільки разів за ніч годувала

Психоаналітик: Спати дитина повинна в своєму ліжечку, буде спати один і є буде менше, кілька ночей поспить і звикне, а заспокоїти вночі можна і просто руку простягнути до нього і ласкаві слова сказати. А взагалі краще в окремій кімнаті. А те, що чоловік спить окремо, то це може шлюб зруйнувати.
Я цікавилася думкою своєї знайомої просто з любопитсва, звичайно в якійсь мірі вони мене зачепили, змусили навіть на якусь мить засумніватися, а чи правильно я все роблю, а не перекласти чи мені дитину в ліжечко, про відлучення я не думала навіть , до цього я точно не готова, а вже дитина тим більше. Зрозуміла, що з психоаналітиками сперечатися важко. Але поради подібного роду напевно чули багато хто.