Троїцька Церква в Диканьки
Додано: 25 січня 2017 10:58
Вперше світ дізнався про Диканьку в 1658 р, коли поблизу стався бій між загонами повсталого полтавського полковника Мартина Пушкаря і гетьмана Івана Виговського. У 1687 р. гетьманський універсал Івана Самойловича передав в Диканьку у володіння генеральному судді Василю Кочубею, а під час Північної війни, напередодні Полтавської битви, в містечку знаходився табір гетьмана Івана Мазепи. У 1780 р. в історичному центрі Диканьки замість старої дерев'яної Хрестовоздвиженської церкви на кошти тодішнього власника маєтку надвірного радника Петра Кочубея з'явився новий кам'яний храм Святої Трійці (архітектор Михайло Орлов).
За рік трохи західніше побудували двоярусну чотиригранну дзвіницю спрощеного декору, нижче церкви. Територія храмового двору зі старим кладовищем, де в тіні дерев ще з початку XVIII ст. ховали місцеву знать, обнесли металевою огорожею.
Церква Святої Трійці мала два замасковані входи в підземелля. Перший поєднувався з розгалуженою системою підземних ходів, виритих біля Диканьки для захисту від спустошливих татарських набігів, а другий вів до збудованого під правим криласом церкви склепу, де за кілька років знайшли останній притулок засновники храму Петро Кочубей і його дружина Уляна Безбородько.
В кінці XVIII ст. між Троїцькою і Миколаївською церквами (ще однієї усипальницею Кочубеїв, що збереглася донині) за проектом архітектора Джакомо Кваренгі почали зводити грандіозний на Полтавщині палацовий комплекс. Його окрасою став двоповерховий величезний палац з більш сотнею кімнат і мальовничий парк. Тут все було майже так, як у резиденціях польських магнатів за Дніпром.
У 1817 в маєток Кочубеїв відвідав російський імператор Олександр I. На честь перебування самодержця в садибі з боку парадного в'їзду поставили Тріумфальні ворота - єдине вціліле досі спорудження маєтку.
http://i-love-ukraine.vpoltave.net/mist ... ai-dikanka