походження лайок

Відповісти

Topic author
Vpoltave
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 710
З нами з: 16 серпня 2013 23:18

походження лайок

#1

Повідомлення Vpoltave »

Сьогодні ми поговоримо про лайках і різноманітних нецензурних виразах . Походження лайок в російській мові досить цікаво , і ви будете здивовані первісному змісту цих слів. Ті слова , що ми використовуємо у повсякденному мови не завжди збігаються з тим , що спочатку замислювалося . Отже , кретини , ідіоти , бовдури , лохи і багато інших.

кретин

Якби ми перенеслися десь століть на п'ять- шість тому в гірський район французьких Альп і звернулися до тамтешніх жителям : «Привіт , кретини ! » , Ніхто б вас у прірву за це не скинув. А чого ображатися - на місцевому діалекті слово cretin цілком благопристойне і перекладається як ... « християнин » ( від спотвореного франц. Chretien ) . Так було до тих пір , поки не стали помічати , що серед альпійських кретинів частенько зустрічаються люди розумово відсталі з характерним зобом на шиї. Пізніше з'ясувалося , що в гірській місцевості у воді частенько спостерігається нестача йоду , в результаті чого порушується діяльність щитовидної залози , з усіма витікаючими звідси наслідками. Коли лікарі стали описувати це захворювання , то вирішили не винаходити нічого нового , і скористалися діалектним словом « кретин » , надзвичайно рідко употреблявшимся . Так альпійські « християни » стали « недоумкуватими ».

ідіот

Грецьке слово [ ідіот « > спочатку не містило навіть натяку на психічну хворобу. У Стародавній Греції воно означало « приватна особа » , « окремий , відособлений людина» . Не секрет , що стародавні греки ставилися до громадського життя дуже відповідально і називали себе « політес ». Тих же , хто від участі в політиці ухилявся (наприклад , не ходив на голосування) , називали « ідіотес » (тобто , зайнятими тільки своїми особистими вузькими інтересами ) . Природно , « ідіотів» свідомі громадяни не поважали , і незабаром це слово обросло новими зневажливими відтінками - «обмежений , нерозвинений , неосвічений людина ». І вже у римлян латинське idiota значить тільки « неук , невіглас » , звідки два кроки до значення « тупиця ».


бовдур

«Бовдуром » на Русі називали кам'яних або дерев'яних язичницьких ідолів , а також сам початковий матеріал або заготовку - будь то камінь , або дерево ( пор. чеське balvan - « брила » або сербохорватської « балван » - « колода , брус »). Вважають , що саме слово прийшло в слов'янські мови з тюркського .

дурень

Дуже довгий час слово дурень образливим не було. У документах XV -XVII ст. це слово зустрічається в якості імені. І іменуються так аж ніяк не холопи , а люди цілком солідні - "Князь Федір Семенович Дурень Кемський » , «Князь Іван Іванович Бородатий Дурень Засекін » , « московський дяк (теж посаду немаленька - В.Г. ) Дурень Мишурин ». З тих же часів починаються і незліченні « дурні » прізвища - Дуров , Дурнів , Дурново ...

А справа в тому , що слово « дурень» часто використовувалося як другого нецерковного імені. У старі часи було популярно давати дитині друге ім'я з метою обдурити злих духів - мовляв , що з дурня взяти?

Лох

Це вельми популярне нині слівце два століття тому було в ході тільки у жителів російської півночі і називали їм не людей , а рибу . Напевно , багато хто чув , як мужньо і наполегливо йде до місця нересту знаменитий лосось (або як його ще називають - сьомга) . Піднімаючись проти течії , він долає навіть круті кам'янисті пороги. Зрозуміло , що діставшись і віднерестившись риба втрачає останні сили (як казали « облоховівается » ) і зранена буквально зноситься вниз за течією. А там її , природно , чекають хитрі рибаки і беруть , як кажуть, голими руками.

Поступово це слово перейшло з народної мови в жаргон бродячіхторговцев - офенею (звідси , до речі , і вираз « базікати по фені » , тоесть спілкуватися на жаргоні ) . « Лохом » вони прозвали мужичка - селянина , який приїжджав із села в місто , і якого було легко надути .

шаромижниками

1812. Раніше непереможна наполеонівська армія , змучена холодами і партизанами , відступала з Росії. Браві « завойовники Європи » перетворилися на замерзлих і голодних голодранців . Тепер вони не вимагали , а покірливо просили у російських селян чого-небудь перекусити , звертаючись до них « сher ami » (« дорогий друг »). Селяни , в іноземних мовах не сильні , так і прозвали французьких жебраків - « шаромижниками ». Не останню роль у цих метаморфозах зіграли , мабуть , і російські слова « шарити » і « поневірятися ».

шваль

Так як селяни не завжди могли забезпечити « гуманітарну допомогу » колишнім окупантам , ті нерідко включали в свій раціон конину , в тому числі і померлому . По-французьки "кінь" - cheval (звідси , до речі , і добре відоме слово « шевальє » - лицар , вершник ) . Однак росіяни, не бачили в поїданні коней особливого лицарства , охрестили жалюгідних французик слівцем « шваль » , в сенсі « дранті ».

Шантрапа

Не всі французи дісталися до Франції. Багатьох , взятих у полон , російські дворяни влаштували до себе на службу. Для жнив вони , звичайно , не годилися , а от як гувернери , вчителі та керівники кріпосних театрів припали до речі . Надісланих на кастинг мужичків вони екзаменували і , якщо талантів у претендента не бачили , махали рукою і говорили « Сhantra pas » (« до співу не придатний »).

негідник

А ось це слово за походженням польське і означало всього-навсього «простий , незнатний людина» . Так, відома п'єса О. Островського « На всякого мудреця досить простоти» в польських театрах йшла під назвою « Записки негідника ». Відповідно, до « підлому люду» ставилися все не шляхтичі .

шельма

Шельма , шельма - слова, що прийшли в нашу мову з Німеччини. Німецьке schelmen означало « пройдисвіт , ошуканець» . Найчастіше так називали шахрая , що видає себе за іншу людину . У вірші Г. Гейне « шельма фон Бергер » у цій ролі виступає Бергенський кат, який з'явився на світський маскарад , прикинувшись знатним людиною. Герцогиня , з якою він танцював , викрила обманщика , зірвавши з нього маску.

мимра

« Мимра » - комі - перм'яцькому слово і перекладається воно як «похмурий ». Потрапивши в російську мову , воно стало означати насамперед нетовариські домосіда ( в словнику Даля так і написано: « мимри » - безвилазно сидіти вдома »). Поступово « мимри » стали називати і просто відлюдника, нудного , сірого і похмурого людини .

сволота

« Сволочаті » - по - древнерусські те ж саме , що й « сволаківать ». Тому сволотою спочатку називали усілякий сміття , який згрібали в купу. Це значення ( серед інших) збережено і у Даля : « Сволота - все , що сволота або сволоклі в одне місце : бур'ян , трава і коріння, сміття , сволоченний бороною з ріллі ». З часом цим словом стали визначати БУДЬ-ЯКУ натовп, що зібрався в одному місці. І вже потім їм стали іменувати усілякий мерзенний люд - алкашів , злодюжок , бродяг та інші асоціальні елементи .

покидьок

Ще одне слово , яке спочатку існувало виключно у множині. Інакше й бути не могло , оскільки « покидьками » називали залишки рідини , яка залишалася на дні разом з осадом.

А так як по корчмах і шинках частенько шлявся всякий набрід , допивають каламутні залишки алкоголю за іншими відвідувачами , то незабаром слово « покидьки » перейшло на них. Можливо також , що чималу роль зіграло тут і вираз « покидьки суспільства» , тобто , люди опустилися , що знаходяться «на дні» .

ублюдок


Слово «гібрид» , як відомо , неросійське і в народний арсенал увійшло досить пізно. Набагато пізніше , ніж самі гібриди - помісі різних видів тварин. Ось і придумав народ для таких помісей слівця « ублюдок » і « виродок ». Слова надовго в тваринної сфері не затрималися і почали використовуватися в якості принизливого найменування байстрюків і Бастардо , тобто , « помісі » дворян з простолюдинами .

нахаба

Слова « нахабство » , « нахабний » досить довго існували в російській мові в значенні « раптовий , стрімкий , вибуховий, запальний ». Існувала в Стародавній Русі і поняття « нагла смерть » , тобто смерть не повільна , природна , а раптова , насильницька . У церковному творі XI століття «Четьї Мінеї » є такі рядки: « Мьчаша коні нахабно » , «Ріки потоплять я нахабно » ( нахабно , тобто , швидко).

пошляк

« Вульгарність » - слово споконвічно російське , яке корениться в дієслові « пішли ». До XVII століття воно вживалося в більш ніж благопристойному значенні і означало все звичне , традиційне , скоєне за звичаєм , те, що ПІШЛА здавна .

Однак наприкінці XVII - початку XVIII століть почалися Петровські реформи , прорубування вікна в Європу і боротьба з усіма древніми « вульгарними » звичаями. Слово « вульгарний » стало на очах втрачати повагу і тепер все більше значило - « відсталий » , « осоружний » , « некультурний » , « простакуватий ».

мерзотник

Етимологія « мерзотника » сходить до слова « мерзлий ». Холод навіть для північних народів ніяких приємних асоціацій не викликає , тому « мерзотником » стали називати холодного , байдужого , байдужого , черствого , нелюдського ... загалом вкрай ( до тремтіння !) Неприємного суб'єкта . Слово « мразь » , до речі , родом звідти ж. Як і популярні нині « відморозки ».

негідник

Те , що це людина до чогось не придатний , в общем-то , зрозуміло. Але в XIX столітті , коли в Росії ввели рекрутський набір , це слово не було образою. Так називали людей, що не придатних до стройової служби . Тобто , раз не служив в армії - значить негідник !

чмо

« Чмара » , « Чмир » , якщо вірити Далю , спочатку позначало « чахнути » , « перебувати в потребі» , « животіти ». Поступово це дієслово породив іменник , що визначає жалюгідного людини, що знаходиться в приниженому пригніченому стані.

У тюремному світі , схильному до всякого роду таємним шифрів , слово « ЧМО » стали розглядати , як абревіатуру визначення «Людина , Морально Опустився » , що , втім , абсолютно недалеко від початкового сенсу .

жлоб

Є теорія , що спершу « жлобами » прозвали тих , хто пив жадібно , захлинаючись . Так чи інакше , але перше достовірно відоме значення цього слова - « жаднюга , скупердяй ». Та й зараз вираз «Не жлоб ! » Означає «Не будь скнарою ! ».

блядь

Справа в тому , що спочатку давньоруський дієслово « блядіті » означав « помилятися, помилятися , даремні слова , брехати ». Тобто , якщо ти шарпав мовою нахабну брехню (неважливо , усвідомлюючи це чи ні) , тебе цілком могли назвати блядь , незважаючи на стать .

У цей же самий час у слов'янських мовах жило- поживати інше , вельми схоже за звучанням , слово « блудіті » , яке означало "блукати" ( пор. українське « блукати »). Поступово словом « блуд » стали визначати не тільки експедицію Івана Сусаніна , а й безладне « блукаючу » статеве життя. З'явилися слова « блудниця » , « блудолюбіе » , « розпусти » (будинок розпусти ) . Спочатку обидва слова існували відокремлено , але потім поступово стали змішуватися .

стерво

Кожен , який відкрив словник Даля , може прочитати , що під стервом мається на увазі « дохла , палая худоба» , тобто , простіше кажучи - падло , яке гниє м'ясо. Незабаром слівцем « стервоза » чоловіки стали презирливо називати особливо підлих і шкідливих ( « з душком » ) повій . А так як шкідливість жінки чоловіків , мабуть , заводила (чисто чоловіче задоволення від подолання перешкод ) , то і слово "стерва" , зберігши неабияку частку негативу , привласнило собі і деякі риси « фатальної жінки ». Хоча про первісному його значенні нам досі нагадує гриф стерв'ятник , що харчується падаллю .

зараза

Дівчата бувають різні. Можливо , і на слово "зараза" не всі ображаються , але компліментом його вже точно не назвеш. І проте , спочатку це був все-таки комплімент. У першій половині XVIII століття світські залицяльники постійно « обзивали » прекрасних дам « зарази» , а поети навіть фіксували це у віршах.

А все тому , що слово «заразити » спочатку мало не тільки медично - інфекційний сенс , але і було синонімом « убити ». У Новгородській Першої літописі , під 1117 роком стоїть запис : « едін від дьяк' заражен' бил ' од грому ». Загалом, заразила так , що і повболівати не встиг. Так слово "зараза" стало позначати жіночі принади , якими ті билися ( заражали ) чоловіків.


Відповісти